Чому хворіють наші діти? Питання дитячої психосоматики.
У період карантину кожен з нас хвилюється про здоров'я власних дітей і намагається вберегти їх від інфекції. Як це можна зробити? По-перше, не панікувати і прислухатися до порад професіоналів: інфекціоністів, імунологів, вірусологів і психологів. Так, так, і психологів теж! Адже дуже багато хвороб мають під собою психосоматичне підґрунтя. І завжди легше попередити хворобу, ніж потім її довго лікувати.
Пропонуємо вашій увазі римейк нашої топової статті від Психологічної служби Святошинської гімназії на тему психосоматики дитячих захворювань. Сподіваємося, вона виявиться для вас корисною.
Питання 1 Отже чому хворіють наші діти?
Питання 2 Що робити, якщо хвороби одна за одною так і липнуть до дитини?
Питання 3 Чи тільки віруси, інфекції і протяги є причиною захворювань?
Питання 4 І як бути, коли імунітет «тріщить по швах»?
Цікаве спостереження...
Ще «батько психосоматичної медицини» видатний німецький лікар Георг Гроддек (1866 - 1934) зауважив, що вирази «зламати собі руку» або «розбити собі голову» звучать щонайменше дивно. Як можна говорити, що дитина зламала собі руку, якщо вона нічого не зробила для того, щоб заподіяти собі якоїсь шкоди?
Проте, в Росії і Німеччині, Італії та Франції, Англії та США кажуть: він зламав собі руку або ногу, послизнувся, вдарився, заразився.
Здесь будет размещен новый контент...
Вы можете изменить его на контент, который вам нужен прямо сейчас или позже.
Ми говоримо
«Підхопити хворобу»
Італійці кажуть
«Рigliare una malattia»
Англійською
«To catch a flu»
Французькою
«Attraper la grippe»
У різних мовах використовується одне і те саме слово - схопити.
Зверніть увагу, ліки приймають, як дорого гостя, а хворобу хапають. Неначе хворий не тільки захворів навмисно, але й довго чекав слушної нагоди. І коли вона йому випала, він свого не проґавив!
Якщо хворий - не просто жертва, а активна, діяльна особа, якщо він сам зробив щось, що привело його до хвороби - отже, в його діях повинна ховатися якась мета (можливо, невідома для нього самого), а у хворобі повинно бути якесь приховане призначення.
У чому ж полягають справжні причини та цілі дитячих хвороб?
В принципі, будь-яка хвороба - це спроба привернути до себе увагу. Якщо дитині не вистачає цієї уваги (перш за все - з боку батьків), вона починає хворіти. Тоді про неї піклуються, дбають. І малюк швидко розуміє, що потрібно робити, щоб стати головним і змусити близьких людей цінувати себе (малюка).
У сучасному мінливому світі батьки часто завантажені роботою, своїми проблемами, переживаннями і поточними конфліктами. А відсутність сил і душевного тепла часто намагаються компенсувати зовнішньою турботою. Дитина нагодована, одягнена, взута - чого ще треба? На жаль, цього недостатньо.
Дітям не потрібно, щоб ви «віддавали їм кращі роки життя». Єдине, чого вони чекають - це ваша безумовна любов. Якщо ваша любов до дитини безумовна,... ви легко дасте дітям те, чого вони найбільше потребують. А це всього три прості речі: повага, довіра і безпека».
Смайлі Блантон
Відомий американський психіатр
Якщо в дитинстві нас «недолюбили» батьки, потім ми все життя будемо вимагати підвищеної уваги від інших людей, будемо сумніватися в собі і не довіряти близьким. Саме це є основною причиною виникнення залежності від комп'ютерних ігор, алкоголізму, наркоманії та безлічі супутніх захворювань.
Очевидно, що жодна мати не побажає цього своїй дитині і що все це відбувається через недогляд, незнання або невміння жити по-іншому.
Але незнання не звільняє нас від батьківської відповідальності. І якщо припустити, що і справді ваш малюк не вилазить з хвороб, тому що щось негаразд із його оточенні, то з'являється реальний шанс повернути йому здоров'я.
Якщо чесно подивитися на атмосферу в сім'ї і на ваші стосунки з дитиною, то ви зможете знайти справжню причину і будете точно знати, що змінювати і над чим працювати. А безцінною нагородою в цьому пошуку стане здорова психіка малюка і ваші з ним теплі довірливі стосунки.
Отже, давайте спробуємо проаналізувати можливі психологічні причини основних дитячих захворювань.
Принцип діагностики досить простий
Крок 1
Визначаєте хворий орган. Наприклад, якщо у дитини ангіна, то ми маємо справу з горлом.
Крок 2
Відповідаєте собі на питання: «Навіщо цей орган необхідний нашому тілу? Яке його призначення?» В горлі (гортані) розташовані голосові зв'язки, завдяки яким ми розмовляємо, висловлюємо свої думки, відстоюємо свою думку тощо.
Крок 3
“Перекладаєте” відповідь психологічною мовою. Виходить, що проблеми з горлом виникають від почуття, що ми «не маємо права голосу», від невисловлених емоцій, думок.
Йдемо далі
АЛЕРГІЯ
Свідчить про те, що в житті дитини є якийсь постійний нестерпний подразник. Це можуть бути зовнішні обставини або конкретна людина (як правило, близька). Згадайте, як часом ми самі говоримо про когось: «Він мене так дратує. У мене на нього алергія».
Крім того, алергія завжди пов'язана з якимось внутрішнім протиріччям. Одна половина особистості дитини до чогось прагне, а інша пригнічує це прагнення. Наприклад, люблю тата, хочу бути з ним ближче, але він б'є маму. І це мене лякає і відштовхує від нього.
ДІАРЕЯ
Страх, втікання. Пам'ятайте, як перед іспитом нас самих іноді накривала ця неприємність? За нею стояв страх... Дуже сильний страх. Якщо у вашої дитини розлад шлунку, спробуйте розібратися в тому, що так сильно її лякає. А потім захистіть, потіште, і дайте зрозуміти, що ви завжди поруч і все буде добре. І проблема піде сама собою.
ШЛУНОК
Споживає і перетравлює все нове в нашому житті. Якщо у малюка проблеми зі шлунком, значить, в його житті є хтось або щось, що він не в змозі «перетравити». І ще, що йому дуже страшно. Гастрит - депресія на фоні неможливості досягти бажаного.
ЗУБИ
Потрібні нам, щоб пережовувати їжу або кусатися, якщо життя змусить («Бачить око, та зуб не йме», «Мати на когось зуба», «Він мені не по зубах»).
Проблеми з зубами говорять про те, що дитині або складно пережувати те, що відбувається в її житті, або в ситуаціях, коли потрібно «показувати зуби», захищати себе, вона відчуває себе безпорадною…
ЗІР
Це можливість бачити («Відвести очі», «Очі б мої на тебе не дивилися», «Правда очі коле»). Коли маленька дитина в окулярах, можна бути впевненим - щось не в порядку вдома, вона в прямому сенсі відмовляється на щось дивитися. А оскільки малюк не може змінити домашню ситуацію, то він буквально розсіює свій зір для того, щоб очі втратили здатність бачити ясно.
Короткозорість у ранньому віці - це страх перед майбутнім. Дитина не хоче дивитися вперед, тому що, за словами батьків, її там не чекає нічого хорошого: «Ось виростеш - дізнаєшся!», «Виростеш – зрозумієш, як важко живеться / заробляється», «Виростеш, двірником будеш!».
Косоокість буває у дітей, коли мама каже одне, а тато - інше. І дитині потрібно поєднати різні точки зору або вибрати одну з них. А це часто буває просто неможливо.
Зайва вага
Це ніщо інше, як потреба в захисті. Дитина шукає захист від болю, критики, образ, невпевненості і нарощує захисний шар. Крім того, якщо вона відчуває себе незначною, «порожнім місцем», то таким чином вона немов «набирає вагу» у фактичному і психологічному сенсі.
ШКІРА
Захищає нас від впливів зовнішнього середовища і ніби відокремлює від нього. Уявіть, якби її не було... Жах... («Шкірою відчуваю»).
Проблеми зі шкірою - це завжди «пробій захисту», свідчення глибокої незахищеності, яку відчуває дитина. Їй настільки небезпечно, що вона намагається тримати всіх на відстані, щоб хоч якось захистити себе (від завищених вимог, від претензій, від критики тощо). Адже ми інтуїтивно намагаємося не торкатися до людей, які мають дерматити та інші захворювання шкіри. Таким чином, дитина створює захисну дистанцію між собою й іншими людьми. При цьому дуже страждає від самотності і відчуває сильну потребу в емоційній близькості. В результаті маємо найпотужніший внутрішній конфлікт, який і породжує алергії і різного роду дерматити.
НЕЖИТЬ
Це внутрішні сльози. Якщо у вашої дитини нежить, запитайте себе: «Що вона оплакує? Про що шкодує і горює?» Знайдіть і усуньте причину. Нежить мине.
ТРАВМИ
Це завжди дуже боляче. Саме тому вони є способом самопокарання за почуття провини, як правило, нав'язане дорослими. "
Ай-яй-яй! Як тобі не соромно ?!" «Ти дуже мене розчарував!» Якщо дитину часто звинувачують за вчинки, оцінки, «неправильну» поведінку тощо, вона почувається поганою, винною. А будь-яка провина завжди шукає покарання. Результат - збиті коліна, удари і садна, переломи та інші травми...
ВУХА
Символізують здатність слухати і чути («Боляче чути», «Вуха в'януть», «У вуха вати накласти»). Коли у дитини проблеми з вухами (отити, запалення, зниження слуху тощо), це означає, що в її житті відбувається щось таке, що вона навідріз відмовляється чути. У дітей часто бувають болі у вухах. Це приклад найвищого роздратування щодо того, що вони чують. І чого їм чути зовсім не хочеться. Висловлювати свій гнів дитині заборонено, а оскільки вона практично не здатна що-небудь змінити, то ця неможливість і призводить до болю у вухах.
Підбиваємо підсумок
Перелік дитячих захворювань можна продовжувати досить довго. Але якщо ви вже зрозуміли, яким може бути ваш «внесок» у нездоров'я власної дитини, почніть удосконалюватися у мистецтві виховання дітей! І хоча всі ми помиляємося, робити профілактику все одно «вигідніше», ніж роками лікувати нав'язані дітям неврози. Тільки в цьому випадку ви і ваш малюк зможете бути по-справжньому щасливими і здоровими.
З 
і турботою про вас -
Психологічна служба Святошинської гімназії
.svg){kind=small}
